Щось я тут не второпаю, це алегорія, яку я не розумію, чи Ви справді закохані в сонце, що на небі...до речі, у нас сонечко так пече, що нам не до любові. Вже всі просять довгожданого дощу, а він, як на зло, кругом всіх обливає, а нам і не крапне...
Перш за все, спасибі за увагу до віршика. А по-друге, хочу нагадати, що іноды сонечка мають людські обличчя і імена. Ще сонечками малих діточок часто звуть їхні матусі. Ось наприклад так:
Манюня доня прокидається, Ясному сонечку всміхається. А мама, дивлячись на донечку, Всміхається: моє ж ти сонечко!
Юрій,я Вас повністю підтримую,Чудовий вірш у Вас получився. ..Я вранці стану, очі розтулю І враз забуду про свої невдачі. Не в пеклі я віднині, а в раю, Бо сонечко у небі знову бачу... Браво!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
