Tи мій назавжди

Давно вже не писала про кохання,

Про дні під сонцем, теплі, голубі,

Твій ніжний погляд першого пізнання-

Сьогодні знов приснився уві сні.

Ти йшов до мене руки простягнувши,

I танув сніг, чим ближче робив крок,

Промінчик сонця у душі відчувши,

Я бігла не шукаючи стежок.

І вже ось - ось була б в твоїх обіймах,

Та стало темно, і ти зник з очей,

Думки заплуталися десь у павутиннях

Років минулих ,згублених ночей.

Проснулася. Та ж ти зі мною завжди!

І чую рівний, теплий подих твій,

Притиснулась, , весняні дні згадавши,

І сніг розтанув у душі моїй.