Розчинна кава
Розчинна кава
Пливуть похмуро-сірі, темні дні,
Холодний дощ періщить без угаву.
А я чекаю світла у вікні
І п’ю свою гірку розчинну каву.
І для колгоспів віршики пишу.
Оплати не беру, то й замовляють.
У віршуванні плутаюсь, грішу,
ПомИлок тьма (в колгоспі все читають!)…
…Давно последний шторм отбушевал
И душу не истреплет ураганом.
Случилось то, о чём и не мечтал:
Меня читают вместе с Губерманом!
Вже майже біля Фінішних Дверей
Мені послала Доля цей гостинець.
Я ж трошечки (по матері) єврей,
А Губерман (теж трошки!) — українець…
…Пливуть похмуро-сірі, темні дні,
Холодний дощ періщить без угаву.
А я чекаю світла у вікні
І п’ю свою гірку розчинну каву.
Додав: ullad1 (13.10.2016)
| Автор: © Владислав Красса
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1999 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): кава
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 10
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Тяжко таке писати... Двічі доводилось в етері читати цей твір. То дувже тяжко читалось, не дивлячись на те, що емоціями добре керую.
klavysjka : Дуже хочеться надіятись і вірити в те, що після кожної ночі зустрінемо ранок
klavysjka : Дякую! І цей твір став прекрасною піснею, яка встигла полюбитись людям
klavysjka : Насправді так воно і є. Насправді у кожного своє.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА