***
Розкуйовджений день
недомовками, нерозумінням.
І намарне мені
добирати крилаті слова,
бо вмирають вони,
ледь зіткнувшись
із серцем-камінням.
І вривається знов
одкровення мого тятива.
В дикі хащі лісів
так би й кинула тіло і душу,
щоб десь там від страху
вироблявся мій імунітет,
Бо сьогодні у вас
я благати
пробачення мушу,
що не в настрій мій жарт
і не в тему журливий сонет.
Найжахливіша мить –
страх самотності на велелюдді,
роздоріжжя рясні –
помилок вірні друзі й розлук.
Хто живе без гріха?
Вас, панове,
запрошую в судді,
Хай від вас полетить
у мій бік кровожерливий крук.
А, знаєте. хотілось би отримати стусана від праведника. Інколи й собі бридко від того, що, розуміючи, що не зміниш ситуацію, мусиш з нею миритися. Бо ж залежні ми від обставин. Мабуть, тільки пенсіонери вільні у виборі. Ха-ха... Чи не тому мають пенсії на виживання? Щоб не забивали голову "дурним".
Безгрішних людей немає. Суддів також. Бути грішним і не судити по закону - різні речі. Адже, порушення законів і їх невиконання - це злочин. Що і маємо, на жаль, скрізь і всюди. ***Ні, ми не миримося з цим. Прикладом стала Революція Гідності, яка триває і досьогодні. А вірш дуже гарний! Дякую Хай щастить! З повагою!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
нагадав: 
Дякую Хай щастить! З повагою!
