воля
Ой воленька-воля, що мені робити? чи гординю боронити, чи гріховно жити. Не цінують нині люди, ні слово, ні діло, і не знаю, що то буде, чи витрима тіло. Бо свідомо розумію, що потрібно жити, про дружину і не мрію, а кого ж любити? Серце кров"ю обливає, то для чого ж воля? коли щастя в ній немає, така, мабудь, доля. Хто зігріє мою душу? серцем зрозуміє, чи скоритися я мушу, що пристрасть ржавіє. Даруй, воле, мені зірку, що ввечері сходить, відкрий, Боже, тую хвіртку, де кохана ходить. Її бачу, навіть чую, вона поряд ходить, та сліпую і глухую, її пиха робить.
Додав: paliychuk (16.10.2016)
| Автор: © Сергій Завадівський
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1949 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА