воля
Ой воленька-воля, що мені робити? чи гординю боронити, чи гріховно жити. Не цінують нині люди, ні слово, ні діло, і не знаю, що то буде, чи витрима тіло. Бо свідомо розумію, що потрібно жити, про дружину і не мрію, а кого ж любити? Серце кров"ю обливає, то для чого ж воля? коли щастя в ній немає, така, мабудь, доля. Хто зігріє мою душу? серцем зрозуміє, чи скоритися я мушу, що пристрасть ржавіє. Даруй, воле, мені зірку, що ввечері сходить, відкрий, Боже, тую хвіртку, де кохана ходить. Її бачу, навіть чую, вона поряд ходить, та сліпую і глухую, її пиха робить.
Додав: paliychuk (16.10.2016)
| Автор: © Сергій Завадівський
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2038 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА