Обiйми
Ковточку живої води,
Промінчику мій світанковий,
Хай всі розійдуться навколо,
А ти посиди, посиди,
Зі мною іще посиди.
Про мить неповторну таку
Не думав я, ані не мріяв.
Тобою насмерть захворію,
А ти не лікуй, не лікуй,
Ніколи мене не лікуй.
Хай грози гудуть і громи,
І роки летять за роками,
Нічого, ти тільки, кохана,
Мене обійми, обійми,
Міцніше мене обійми.
Додав: sergeycsd (14.11.2016)
| Автор: © Сергій Пікарось
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА