Ще маю надію на осінь,
на жовті листки і амвони,
де сірі усілись ворони
і чогось у Господа просять.
Ще маю надію на тучі,
що завжди вагітні дощами,
та лиш не стаються мамами,
хоча їх переймами мучить
Чи Бог, а чи вітер безмовний.
Хтозна де шукати ту мову.
Та серце надіється знову
на вікон освітлені сонми.
І хай до зими, як до склепу*
у місті - лишилось недовго,
долаючи темну дорогу,
надію ще гойдаю теплу
На цю незастелену постіль,
на ці нерозроджені хмари,
і вірю (як вірю!) не даром,
ще маю надію на осінь...
20.10.16 р.
*у значенні "магазин"
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")