Сб, 16.11.2024, 08:25
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1050]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3385]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [315]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [908]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи заповнюєте при публікації поле КЛЮЧОВІ слова/ТЕГИ?
Всего ответов: 162

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

Пусте


Перегораю.

my big end, black smoke.

Дешеві цигарки, кутки, парфуми. Бряжчать у серці мокрі сірники, сиріють упаковки лиць і дурі.

Покриті цвіллю терміни "до. від. ", квиток, тролейбус, навчання, робота.



перегораю.

а спалила мя примарна, неіснуюча турбота.

я задихаюсь.

дим твоїх чуток, в'їдається, звикається, зникає.



перегораю.

від моїх пліток, моя ж душа розтринькана страждає.

бідність приходить спершу у серця. хвилинно, щотижднево рок за роком.



Дешеві цигарки, гірка вода...непевні але виважені кроки.

І розрахунок, що здолає все, але не зможе випросити віку.



Бряжчать у серці мокрі сірники. Сміються у мені забуті діти...



Дорослий світ відкинув, рідний зник. Лишилися склянки, роздерті руки. По весні до наступної весни. Нестримні у своїй простацькій муці...

Додав: irenstera (11.12.2016) | Автор: © Ірина Панасюк
 
Розміщено на сторінці: Життя...

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1690 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
avatar
0
1 sergeycsd • 19:08, 11.12.2016 [Лінк на твір]
Ірино, а чи не вірніше би було розділити рядки і строфи? Так погано читиати.
avatar
0
2 ЛІРИК • 23:38, 12.12.2016 [Лінк на твір]
Щось у цьому є...
avatar
0
3 Asedo1949 • 15:00, 15.12.2016 [Лінк на твір]
Одним словом - абстракція. Декілька слів, обривки думок, а решти фантазія кожного домалює собі сама.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz