* * *
До Декарта й після Хіггса – площина,
Де бозони, як бізони в нетрях.
І шукає свої сутінки шпана,
Й не розпізнає синдроми тетріс.
Хейтнапалм у спину – отака війна
В сутності гібридів підкилимній.
Опус Деї краще, ніж Плачу стіна
У небесному Єрусалимі.
Це не суїцид – це твій самозабан!
Свічка у печалі вечоровій…
І в космічній посмішці Альдебаран
Для усіх, хто сталкери по крові.
|