Сб, 23.11.2024, 16:12
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Де Ви працюєте?
Всего ответов: 637

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

Оля

Оля
Вже третій день поспіль Оля не ходила до школи. Я подзвонила її мамі на роботу. Там сказали, що вона вже третій день у відрядженні. А батько Олі був тимчасово на заробітках, і я про це добре знала. Вже збиралася йти додому до цієї дівчини, та перед заняттями побачила її в коридорі. 
 
Першим уроком була виховна година, присвячена пам’яті жертв Голодомору. То ж я сказала їй, щоб вона підійшла до мене після виховної години. Урок закінчився. Я вийшла в коридор, де на мене очікувала Оля. 
 
Треба сказати, що цих дітей я взяла в 11 класі. Першого вересня, перед святом Першого дзвоника, мене викликала до себе директор школи і сказала, що батьки учнів 11-А просять мене прийняти класне керівництво. Чесно кажучи, я не була в захваті від цієї пропозиції, тим паче що вже налаштувалася працювати без класного керівництва. Це непросто. Вже дорослі, зі сформованими поглядами, характерами, звичками. Правда, клас був дуже сильний, профільний (математичний). 
 
Хитра директорка зробила хід конем. Вона підіслала дітей до мене, щоб вони домовлялися зі мною самі. Вони пообіцяли мені «золоті гори»: і поведінка буде зразкова на уроках, і навчання буде на висоті, і чергування вони організовуватимуть самі, і тематичні вечори, і виховні та класні години… Одним словом, сказали, що всі вони будуть паїньками. 
 
Серед всіх дітей виділялась саме оця Оля. Добре розвинена фізично, здібна в навчанні, надзвичайно товариська, вона, безперечно, була в класному колективі лідером. Практично всі заходи відбувалися з її активною участю. 
 
Оля стояла біля вікна дуже сумна, схиливши голову. Я підійшла: 
- Олю! І де ж це ти пропадала аж цілих три дні? 
Раптом з її очей полилися рясні сльози. Схлипуючи, промовила: 
- У нас в сім’ї таке горе! 
- Як горе? - Я прикусила свого язика, щоб не сказати, що вчора дзвонила на материну роботу. А там ніхто нічого такого не говорив. 
А Ольга, продовжуючи плакати, сказала: 
- Мої батьки розлучаються… 
- Як розлучаються? - Ця звістка пролунала, як грім серед ясного неба. 
 
- Батько знайшов собі коханку, вже давно. Сказав, що переходить до неї жити і подасть до суду заяву на розлучення. Мама дуже страждає. Якби не моя підтримка, не знаю, що б з нею було. В неї хворе серце і вже був серцевий напад. То ж мені треба бути поруч з нею… Тільки Ви, будь ласка, нікому не говоріть. Я не хочу, щоб ходили різні чутки. 
 
Я пообіцяла їй, що ніхто нічого знати не буде. Вона одразу ж витерла свої сльози і до мене: 
- Можна я піду додому? У мене дуже болить голова. 
- А може підемо до медсестри, нехай надасть тобі допомогу? 
- Та ні, я зараз прийду, вип’ю ліки від голови і все пройде. 
- А вдома хтось є? 
- Так. Мама. Оце ж я за неї і хвилююся… 
- Ну, добре. Йди. Дивися, щоб завтра була в школі. 
 
Я попередила вчителів, чиї уроки були в цей день, що Олі не буде з поважної причини. 
 
Наступного дня, зранку, до школи прийшла Оля разом зі своєю мамою. Ми зайшли до мене в лаборантську. Дівчина скоса дивилася на мене і я відчувала, що мені зараз треба мовчати і лише слухати. Розмову почала мама: 
 
- Мені дуже незручно перед Вами за доньку. Я знаю, що її три дні не було в школі. Справа в тому, що я була у відрядженні, а чоловік мій на заробітках. І що ж вона зробила? З дівчатами з другої школи організували в нашій квартирі денні посиденьки. Перегладали фільми, слухали музику, танцювали… Може й ще щось, та витягла поки що це… 
 
Я обмінялася з Ольгою поглядом. Мовчки, але дуже красномовно, вона благала мене нічого не говорити. 
 
А в неділю я побачила на вулиці батьків Олі, які йшли поруч рука об руку. Ні про яке розлучення у них мови не було. Вони були щасливим подружжям. 
 
Відгриміли фанфари випускного вечора. Випускники розлетілися хто куди. Та до сьогоднішнього дня батьки цієї хвацької дівчини так і не взнали про своє «розлучення». 
 
22. 08. 2014 рік 
Картинка з інтернету
 

Додав: kraynyuk46 (12.12.2016) | Автор: © Крайнюк Надія
 
Розміщено на сторінці: Проза

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2453 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
avatar
0
1 ruhlyvy • 12:46, 12.12.2016 [Лінк на твір]
Ця Оля, скоріше за все, доволі гарно влаштувалася у сучасному українському суспільстві, де брехня та всілякі темні оборудки вже багато років є нормою на всіх рівнях.
Згадую мій клас - там було десь з п'ятеро хронічних брехунів, котрі майже щодня щось вигадували.
 Всі ці діти були з поганих сімей і вчилися ледь-ледь.
avatar
0
2 kraynyuk46 • 13:01, 12.12.2016 [Лінк на твір]
Дякую, Борю, за відгук! Ми з тобою одночасно писали одне одному коментарі. Треба ж отак! ***Не знаю, як з таким явищем розібратися. У дівчини порядні батьки. Я їх добре знаю. І сама вона розумна, товариська. Вийшла заміж, в сім'ї все добре. Хтозна, як все це зрозуміти... 
avatar
0
3 sergeycsd • 22:03, 12.12.2016 [Лінк на твір]
Досить буденна історія. Чи заслуговує вона на те, щоби стати основою літературного твору? І одне зауваження щодо тексту. "На слідуючий день" - Наступного дня.
avatar
0
4 kraynyuk46 • 22:27, 12.12.2016 [Лінк на твір]
До зауваження прислухаюсь. Дякую.
Щодо буденної історії, то я з Вами не згодна. А втім, "На вкус и цвет товарища нет". Якщо Ви так вважаєте, то могли б не писати взагалі цей коментар. Зайвий клопіт. ***Хай щастить!
avatar
0
5 ЛІРИК • 23:35, 12.12.2016 [Лінк на твір]
Тяжкий випадок. але добре. що все добре. Може, то на краще. Зі складних дітей часто виростають хороші, порядні люди. Принаймі, в житті викрутиться, не  пропаде.
avatar
0
6 kraynyuk46 • 23:49, 12.12.2016 [Лінк на твір]
Дійсно, випадок неприємний. Мені, навіть, страшно  подумати, що було б, якби батьки взнали про її брехню. 
З досвіду знаю, що така риса з часом може зникнути, і потім тим брехунцям стає соромно від того.  
***Дякую за коментар! Щастя Вам, добра та успіхів у творчості!
 


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz