Про щось, що тривожить часто...
Настав час писати чесно. Щоб слово і ранило, й вбило. Хлюпочуть, а не весла, Все мінять, а не мило. Такого не змити швидко, як камінь вода точить. Лиш час, названий миттю, чіпати його хоче. Загадка? Ти ба? Диво! Лиш спробуй тепер, здогадайся! Все може, а не віра, не купиться, не продасться. Безцінне єдине слово, секудна одна безцінна: "Настав час писати правду." Врятована Україна! Настав час сказати в очі. Ховатися десь? Марно. Вік, другий, Земля в попіл, і справді усе гарно. Не лишиться свідчень навіть, а може, лишиться вітер. Настав час писати правду, настав час любити квіти. Настав час дивитись в очі і бачити в них душу! "Я бачити правду хочу!" Я хочу, але не мушу.
Додав: irenstera (14.12.2016)
| Автор: © Ірина Панасюк
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 2077 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.