* * *
Чогось із нами вже не буде.
А щось крізь нас давно пройшло.
І тільки плетиво огуди
Нас розрізає, наче скло.
Куди спішити поза часом?
Куди без простору дійти?
Нам залишатиметься часом
Лише надсада від мети.
І далина тобі відправить
Єдину блискавку зі слів:
Ти будеш винятком із правил,
Яких порушити не смів.
|