Виряджала мати сина захищати Україну, Проводжала, витираючи сльозу: "Ти не плач, не плач, матусю, Я до тебе повернуся, І з собою Перемогу привезу". Воював, не лінувався, І від долі не ховався, Ну, а доля, як могла так берегла, Не потрапив до полону, Біля сердця мав ікону Сина Божого, що матінка дала. Кулі хлопця обминали І осколки не чіпали, А в душі бриніла мамина сльоза, Бив він ворога завзято І у будень, і у свято, І прозвали друзі воїна "Гроза" Відгримить війна грозою, Рани вигоїть сльозою І розквітне в небі Райдуга - дуга. І обніме мати сина, І всміхнеться Україна Нам на радість І на лихо ворогам!
Маєте рацію. Принаймні вірш ллється точно як пісня
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
у Вас 
0
