Вітаю Вас Гість | RSS
До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід Пн, 16.06.2025, 03:33
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
село
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
акровірші на форумі
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
верлібри на форумі
Елегія [51]
елегії на форумі
Історичні вірші [289]
вірші про голодомор, вірші про історію народу
Вірш-усмішка [1008]
гумор
Вірші про сім'ю [402]
сім'я у віршах, вірші про батьків
Вірші про рідню [154]
вірші про брата, вірші про сестру
Вірші про жінок [665]
вірші про маму, вірші про дружину
Вірші про чоловіків [115]
вірші про батька, чоловік
Вірші про військових, армію [219]
вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо
Вірші про Перемогу, війну [416]
Перемога, війна
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
випускний вечір вірші
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
спортивні вірші
Вірші про природу [1223]
вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Дайте оцінку сайту української поезії
[ Результаты · Архив опросов ]
Всего ответов: 607
ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Українцям
 

Народний обранець.

Народний обранець.

Був Ведмідь найстаршим в лісі.
Й горобці тремтіли в стрісі,
Як Ведмідь той прокидався,
То весь люд лісний здригався.

На прийом – всі, по одному,
Несли щось для нього з дому.
В році, кожної півчверті,
Несли гроші у конверті.

А як би хто забарився –
В чистих водах би не вмився.
Йдуть додому вовки-браві
Й шкіру друть, як на забаві:

Насміхаються, здирають.
Ні, жалю вони не мають,
П’ють, гуляють і царюють –
Навіть в вус собі не дують.

А шакали в охороні:
Чи то в спальні, чи в салоні,
Разом з ним і в туалеті –
Знають всі його секрети.

За ним слідом їх машини
Вдень, вночі і щогодини.
Хоч Ведмідь і сам бурмило,
Серце страхом все ж щеміло.

Назбирав багатства стільки,
Що не знає того: скільки.
Там і сльози є вдовині,
І яєчка горобині,

І останні палянички,
Що забрали у синички.
Там усе, що можна взяти –
Не вміщається у хаті.

Він поклав собі комори
І складав там людське горе.
А над Богом насміхався
І безбожником він звався.

Ось, в руці, тут – моя сила!
А голівка моя мила –
Вона розумом напхана,
Моя люба і кохана!

Сам собі я є владика!
Влада й міць моя велика!
Кого схочу, - покараю.
Когось, може, і прощаю.

А Бог дивиться й сміється:
Почекай но – все урветься!
Ось залишиш ти хороми
І машини й охорони –

Не візьмеш собі нічого,
Що надер із люду Мого.
Був ти голий, що несешся?
І туди ти й повернешся,

Де ти вибрав собі бути,
Що любити, кого чути.
Раптом дерево упало
І Ведмедя розтоптало,

І його всю охорону - 
Його величі корону.
Хто б не був ти, маєш чути:
О, ні! Суду не минути!

Кожен прийде до престолу
Без убрання, чисто голий.
Всі діла його - з ним разом,
А гріхи, як та проказа,

Не сховаєш, не прикриєш,
Хоч все знаєш і все вмієш.
Десять днів читали вирок
І дібралися до нирок –

Сокровенні таємниці
Підняли, як з дна криниці.
- Хоч одне щось добре маєш?
Жаль, це слово ти не знаєш.

То ж, прийшли пекельні слуги,
Щоб віддати всі заслуги.
По - під пахи підхопили – 
Він кричав тоді щосили:

О! Прости, Великий Боже!
Я був певний, що все можу,
Що Тебе ніде немає,
Раз мене ти не караєш.

Бо я сам судив народи
Й не питав у тебе згоди.
Я не хочу в пекло, Боже!
Поможіть мені, хто може!

Полетіло гучне ехо,
Бо вже смажилося «ЕГО»,
Знемагало без водиці:
В тих місцях нема криниці.

Сморід, спрага до нестями,
Скрізь пече, горить, вогнями.
А вогонь, мов вибухає,
Тіло й душу наповняє.

Порятунок де? Немає!
Так з гріхом душа страждає;
І не день, не два – навіки,
Пам'ятайте, чоловіки!

 Кликав Бог його – сміявся,
А над Божими – знущався.
 Зрозумів безбожний Сидір,
Що недобрий нього вибір,

Та не може повернутись.
Хто в гріху, така їх участь.
Всі гріхи свої віддайте,
В пеклі в муках не страждайте!

Сам Господь платив за волю,
Щоб ви мали добру долю.
Поки трішки ще є часу,
Згадуй часом казку нашу,

Не гордись, не величайся,
А до Бога наближайся.
В серце ти поклич Ісуса,
Відвернися від спокуси.

Їй не дай у серці місця,
А прийми благії вісті. 
Будеш жити в мирі, в щасті,
І в достатку, і в багатстві.

 

Додав: iakhnevich (22.02.2017) | Автор: © Галина Яхневич
 
Розміщено на сторінці: Історичні вірші, Щастя - ..., Вірші про Україну, Українцям

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:
Переглянули твір - 2250 чол.
 
  
   у Вас # закладок
Автору за твір:

 


Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
avatar
0Спам
1 poshipelov • 07:04, 23.02.2017 [Лінк на твір]
Гарна казка
avatar
0
5 iakhnevich • 19:51, 23.02.2017 [Лінк на твір]
Хто читає, нехай розуміє і  своїм серцем збагнути зуміє.
avatar
0
2 0997030561 • 10:45, 23.02.2017 [Лінк на твір]
Дуже казково получилося у Вас п.Галя. hands
avatar
0
4 iakhnevich • 19:49, 23.02.2017 [Лінк на твір]
У кожної казки є зав’язка й розв’язка.Багато  про що і прокого може розповісти нам казка.
avatar
0
3 LesyaGenyk • 15:49, 23.02.2017 [Лінк на твір]
Дуже повчальна казка, п. Галино! І чомусь мені так схожа на наше сьогодення, таких "ведмедів" та "вовків" у нас - хоч гать гати! 55555
avatar
0
6 iakhnevich • 19:53, 23.02.2017 [Лінк на твір]
Дуже дякую за розуміння. Ви маєте рацію.

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
Войдите:
avatar

ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
А риба сама скинула кості
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

*** ти точно не схибив?***
Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Не просто Кохана, а близька і рідна…
Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

*** ти точно не схибив?***
virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     

Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)
    Увійдіть на сайт...
    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz