Весна вже капає із стріхи,
Із неба ллється нам тепло.
По вулиці гуляє п’яний вітер,
Земля скидає заяче хутро.
В повітрі пахне скрізь весною,
На сонці юрмляться птахи,
Зима стікається водою,
Мороз ховається в кутки.
В полях проталини рябіють
Порозмерзалися шляхи
І день пізніше сутеніє,
Народ ховає кожухи.
Весна пробуджує природу,
Тривожать думки посівні
Селян, одвічних хліборобів,
Їм сняться клопоти в вісні.
Зима пішла вже на задвірки,
Сніги за нею теж зійдуть.
Проміння тулиться до хвіртки
І височіє сонця кут.
Та ще дзьобають снігурі
Солодкі ягоди калини
І над хатами димарі
Малюють небо сивим димом.
Весна до праці поспішає,
Торує шлях собі в снігах
Вже ріки кригою скресають,
Шумить пробуджена вода.
22.02.2017р.Олесь Розхристана Душа..
|