Скажи , чому так солодко і гірко
Твої вуста сп’янилися вином?
Чому так рано згасла наша зірка
Й кохання промайнуло білим сном?
Чому на серці стала порожнеча
І цвіт зів’яв у нашім квітнику?
Звідкіль зросла між нами ворожнеча,
Що поламала крила на льоту?
Скажи мені, чому на серці рана
І душу палить вітер-суховій?
Чому ти не моя, моя кохана,
І я для тебе, зовсім вже не твій?
Не знаю, в кого треба ще спитати,
Допоки всі не спалено мости:
Як можна так любити і кохати,
А щастя в цьому так і не знайти?
Скажи, чому так солодко і гірко
Кохання нам залишило свій біль?
І в чому тут моя вина, лебідко,
Що неба не сягнули ми крильми?
Вже відпалали осені заграви
Й зимові стужі відійшли, й сніги.
Весняні повені знов греблі рвали,
Та серцю байдуже до тих кипінь.
26.02.2017р.Олесь Розхристана Душа.
| 
у Вас 
0
