Десь гроза гримить, горлає,
увесь час зозулю кличе,
мов солодушка співає
у весняному обличчі.
Кожну квіточку травневу,
гріє сонечко навколо.
Гнуться гілкочки вишневі
квіточки запилять бджоли.
Знов довкілля молодіє,
сірі думи проводжає.
Вся сім'я життю радіє,
кращу доленьку бажає.
Лише блискавка на Сході
розриває чорні хмари.
Щось нечисте у природі,
по землі повзуть примари.
Оголилися кордони,
лізе нечисть в кожну хату,
ніби б`ють церковні дзвони,
чутні відгуки набату.
Час доби війна рахує,
швидше вітру свищуть кулі...
Гинуть долі, звір лютує,
час журби в часи минулі.
На душі весна стліває,
варта доля сьогодення.
Соловейко не співає...
Боже, дай усім натхнення!
Розцвіте душа весною Й соловейка спів полине, Як родиною тісною Ми врятуєм цвіт калини, А поки - що біль і зрада Роздирають наші душі, Та ніщо нам - не завада, Нас чекають дні грядущі...
Все більше розчаровуюся в людях, які із захватом намагаються мене переконати, що в країні не все так погано, "як здається мені". Віз з реформами повільно їде, але повзе-ж... Дивно, а чому повільно? Хто його гальмує? - Час абсурду та запаморочення... Дякую, вам, Оксано!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
