Дріб барабанів… Йде парад,
святкують зрадники трьохріччя.
Матрьошок має маскарад -
"не севастопільске" обличчя.
Стоїть за гаслами ватаг,
"пігулки-мрії" до контролю.
Летять каміння з Кара-Даг,
нові синоніми знеболю.
Карає долю паралель,
де буде Крим найближчим часом?
Якийсь маніяк, «збирач земель»,
привів «зелену біомасу».
Немовби, знову землетрус
руйнує долю красномовно.
Мій Херсонес спаси, Ісус,
і Балаклаву безумовно.
Радіє біс-пенсіонер,
поняття м’яте та заснуле,
цвілим соцтабором химер,
майбутнє тягне у минуле…
На цвинтар тягне в "сересер",
співає карлика-пісЕньку.
А той, невдаха-режисер,
багнюку ллє на нашу неньку.
Рве в клапті час, стриже овець,
годує Крим нудне сумління,
добіг кінця, скінчивсь терпець,
вже час збирати нам каміння…
А ось мої друзі у Севастополі мають іншу думку, увесь час чекають розвалу імперії зла. І він незабаром прийде – це єдине спасіння Криму, інакшого шляху немає.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
