ВОРОЖІННЯ
Я на віршах твоїх не одну ніч потай ворожила.
На двадцятій сторінці -чотири останні рядки-
Ти там просиш чієїсь, напевно ж чужої, руки
І цілуєш зап*ясток де тонко окреслені жили.
Ти вустами торкаєш ту кволу подобу бажань,
Що боїться торкнутись до сили твоєї і слабкості
(Хоч дружина тобі і з тобою законно у якості)
Моє ж місце десь поміж твоїх потайних віршувань.
Далебі! Що ж це я одурила себе, затуманила,
Приписала собі, принарядила сукню чужу.
А слова твоїх віршів, немов би небесною манною
Запорошують товсто окреслену чітко межу.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
