На крилах люблячих сердець
Своє я серце відігріла.
Безвихідь тягнула мене, в свій кінець.
Я опиралася, як вміла.
Ще мить і я була б здалась.
Та Бог мене вхопив за руку.
Сльоза нестримно полилась.
Життя нам підносить, страждання звуки.
Так часто я вживаю букву " я".
Що навіть і сама не помічаю.
Крутиться навколо нас Земля.
Скажи мені Боже : " Чого я чекаю?
Як розібратись у собі самій?
В якому курсі рухатися далі?"
Буття- нестримний буревій.
Не дивиться він, на людські регалії.
В мені проходить дивна дивина:
Йде боротьба: теперішнє з минулим.
Всього не розумію я сама.
У роздумах, про все забула.....
Ємоційний твір... але не варто засмучуватись Життя воно як зебра то чорне в білу смугу, то біле в чорну... Але як сказав мудрець "І це пройде"
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
у Вас 
0