На тебе зиркатиму понад кухлик з кавою, Тобі здаватимусь обманною, лукавою, Тебе я заводню очима синіми. Прости мені. Бо більш ніколи вже тобі не знати, Що очі вкрали сон такі, брунатні, Що розверзлась земля і звід хитає, Що кожен божий день в тобі світає.
|