Вітаю Вас Гість | RSS

До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Нд, 06.07.2025, 22:54

Меню сайту

	НОВИНИ
	ПОЕЗІЯ та ПРОЗА

	ФОРУМ
	ФОТОАЛЬБОМ
	ВІДЕОАЛЬБОМ

	АКТИВНІСТЬ
	ВІКТОРИНИ/ТЕСТИ
	Про сайт і правила сайту
Благодійна допомога на розвиток сайту
\|\| - моб. версія
Анумо знову віршувать! 05-07

На сайті всього: 19

Гостей: 18

Користувачів: 1

Nemo

Пошук на "Анумо...!"

Категорії каталогу

Проза [1074]

Прозові твори друкуються тільки тут

Відеовірші [135]

Аудіовірші [49]

Українцям [2705]

Вірш-пісня [549]

Вірші про Україну [1485]

Вірші про рідний край [812]

село

Вірші про мову [227]

Збірки поезії, поеми [112]

Абетка [23]

Акровірш [32]

акровірші на форумі

Байка [107]

Загадки [16]

Верлібр [144]

верлібри на форумі

Елегія [51]

елегії на форумі

Історичні вірші [289]

вірші про голодомор, вірші про історію народу

Вірш-усмішка [1010]

гумор

Вірші про сім'ю [402]

сім'я у віршах, вірші про батьків

Вірші про рідню [154]

вірші про брата, вірші про сестру

Вірші про жінок [666]

вірші про маму, вірші про дружину

Вірші про чоловіків [116]

вірші про батька, чоловік

Вірші про військових, армію [219]

вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо

Вірші про Перемогу, війну [416]

Перемога, війна

Вірші про кохання [3434]

Вірші про друзів [715]

Вірш-казка [132]

Казка (проза) [29]

Проза для та про дітей [19]

Вірші для дітей [334]

Вірші про дитинство [323]

Вірші про навчання [60]

випускний вечір вірші

Вірші про професію [85]

Вірші про eмiгрантів [146]

Вірші в перекладі [714]

Вірші про свята [203]

Вірші про спорт [18]

спортивні вірші

Вірші про природу [1224]

вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ

Вірш-тост, вірш-привітання [122]

Для мене поезія - це [191]

Поети [275]

Поетична майстерня [51]

Оповідання, про поетів, творчість [25]

Релігія [343]

Щастя - ... [602]

Жінка - ... [265]

Життя... [4534]

Філософам [1315]

Громадянину [923]

Метафізика [159]

Опитування для Вас:

ШЛЯХ до ТВОРУ:


Вірші/статті
	Твори за тематикою	Філософам

Небо здригає печаль

* * *

Небо здригає печаль.

Місяць стає орігамі.

Після вертепних мовчань

Нас окропили богами.

Мармур — у мареві слів,

Що не втекли до Аратти.

Боже, твій сміх спопелив

Наші омріяні страти.

Між полюсами очей,

Де запеклись передзвони,

Нас доганяють іще

Зірвані з петель амвони.

Розміщено на сторінці: Філософам

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1213 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів: 0 1 oduvan4ik • 11:43, 06.07.2017 [Лінк на твір] Глибоко... А ось ці рядки звучать особливо сильно: Боже, твій сміх спопелив Наші омріяні страти. 0 3 aleksgun • 14:05, 06.07.2017 [Лінк на твір] Дякую! 0 2 Asedo1949 • 13:12, 06.07.2017 [Лінк на твір] Мабуть, я тупа, що такої філософії, вибачте, не розумію. 0 4 aleksgun • 14:06, 06.07.2017 [Лінк на твір] Просто це авангардна поезія. Інший погляд на світ, ніж у традиційній літературі. 0 5 iv-ann • 17:56, 11.07.2017 [Лінк на твір] Пригадую слова - хто стоїть на місці - не розвивається . Чути віяння нового часу , нового поетичного мислення ! Сподобалося ! 0 6 aleksgun • 20:02, 18.07.2017 [Лінк на твір] Дякую!

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі