[color=blue][b][size=15]Хто вперше на землі своїх нащадків юних із квітами так влучно порівняв? Хто серед різнокольорових плям побачив те, чого не бачать інші люди?
Як погляд малюка з дитячої колиски, не затуманений людським гріхом - отак і квіти на землі кругом вдивляються в людей довірливо і чисто.
Таке живе різномаїття пелюсткове і кожна - свій характер, лад і ряд - від пишності півоній і троянд, до скромності конвалій, ніжних, загадкових...
Для кожної людини є на цьому світі, як оберіг від чар і злих недуг - призначений в житті зелений друг, своя подоба у строкатій книзі квітів.
Я бачив, як з господарем страждали квіти - жовтіли, падалои листки на діл, коли біда постукала у дім. Вже опускались руки і хворіли діти...
Та все минає і світлішало у хаті від жартів друзів, усмішок гостей! І оживляв веселий настрій цей, з людьми раділи їх беззвучні сестри й браття.
Дитя народиться - щасливій мамі - квіти! Вінок прощальний з квітами несуть, коли проводять у останню путь... Без квітів нам на цьому світі не прожити!
Нас оточує жива природа. Квіти вносять свою лепту в земне життя. Досить пригадати весняний, квітучий луг з його пахощами, як серце починає калататись сильніше і усмішка лягає на вуста. Гарно!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Вітаю Вас з Новим 2026 роком!