Ось думка майнула, ось мрія спливла чудернацька,
А ось і дотеп у смішинках дрібних постає,
Та осінь підступна тебе підхопила зненацька,
І листячко ніжне усе обірвала твоє.
Червневі заграви, прозорі липневі світанки,
Серпневий, мов дощик рясний, вогняний зорепад.
Та ось вже позаду всі літні твої забаганки,
І любку колишню у вересні стрінеш навряд.
Під урвищем в річці холодна вода ледь срібліться,
Хіба тут на крилах поринеш у вирії снів,
Як осінь похмура стоїть на шляху горделиця,
Її обминути ти зможешь лише навесні.
12-13.08.2017
| 
у Вас 
1
