Зізнаюся літечку в любові
В народі кажуть,що гроза у жовтні
Віщує осінь теплу і тривалу,
Дні сонячні,ще й музикою повні,
Мені чомусь про літо нагадали.
Листочки помаранчево-червоні
Вкривають землю килимом барвистим,
Мені ж вчувається ще аромат півоній
Й чудові трелі соловейка в лісі.
Грають у піжмурки із грибником опеньки,
Здалеку ваблять грона калинові.
Хоча ця осінь радує серденько,
Все ж зізнаюся літечку в любові.
2014 р.
Додав: UKRPOETESA (30.08.2017)
| Автор: © Неоніла Гуменюк
Розміщено на сторінці : Вірші про природу
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1247 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.