Не викидай, верни додому
Те, що украв ти сам у себе,
Не викидай в бездонне небо
Назустріч вітру неземному.
Ти злодій днів, ти злодій ночі,
Хоча ти й кажеш – я не злодій,
Хоча ти й кажеш – я добродій,
Та чи добро те бачать очі.
Поглянь на пройдену дорогу
І порахуй свої здобутки,
Окрім якоїсь незабудки,
За що подякувати Богу.
Та Богу дяка за дорогу,
А нам за що, за лід у полі,
За те вивершування долі,
Що більше схоже на облогу.
Що мав за цінне, все - баласти,
Вернув би все, що вкрав у себе,
Та чи вертати є потреба,
Як не було чого й украсти.
|