Пт, 08.11.2024, 14:01
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3385]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи потрібна зміна часу на годину вперед/назад?
Всего ответов: 438

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про природу
 

Літня мить

Як жаль мені, що закінчилось літо...
Осінній подих навкруги все золотить.
Думки маревом блакитним оповито,
Ніхто не зна, як повернути літню мить.

Борвій голодний завива ярами,
Зриває він повсюди відгуки тепла.
Закружляле листя, плаває вітрами. 
Причаїлась зелень і зовсім утекла.

Десь сяду на краєчку біля річки, 
Згадаю... очерет зелений шелестить,
І гне їм вітер тоненькії билинки,
Зігріва теплом своїм, а не холодить.

Відчуваю траву м'яку руками...
Пахкотять тепер духмяно літні трави.
Квітують повні смугастими бджілками
Густі, буйливі, некошені отави.

Шумлять ліси наповнені пташками.
В гіллі дерев співці нестримно цвіркотять. 
Велети корчаві гойдають їх вершками
Та голосом зозулі вертатися велять.

Додав: Aleksa (15.10.2017) | Автор: © Aleksa
 
Розміщено на сторінці: Вірші про природу

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1398 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 12
avatar
0
1 spydut • 19:03, 15.10.2017 [Лінк на твір]
yes
avatar
0
4 Aleksa • 22:55, 15.10.2017 [Лінк на твір]
Станіславе, дякую і Вам що завітали!)
avatar
0
2 Asedo1949 • 19:27, 15.10.2017 [Лінк на твір]
Вашій стійкості можна позаздрити, бо після такої нищівної критики Ви знову рветесь у бій. МОЛОДЕЦЬ!!! Тільки так, перемагаючи всякі трудності можна прийти до перемоги. За Ваші старання ставлю 55555 Ну, а тепер до справи. Ви знаєте про розмір, тобто стиль письма і на сей раз вибрали такий, не маю нічого проти, хоч пораджу Вам прочитати в інтернеті про стиль письма, способи римування, але річ зараз не про те, а про ритміку яка повинна бути у кожному вірші, отже беремо перший катрен і що ми чуємо при читанні позначу великою буквою.
Як жАль мені, що закінчилось літо...
ОсІнній подих навкруги все золотить.
ДУму маревом блакитним оповито,
НіхтО не зна, як повернути літню мить.
У трьох рядках наголос падає на другий склад і тільки ДУму - на перший і вибивається із ритму. Взагалі, як Ви розберетеся із римуванням то пізнаєте що таке ямб, хорей, амфібрахій, дактіль, які склади мають бути наголошені, а які ні, то ритміка потроху вирівняється.
"Десь сяду на краєчку біля річки,
Згада, як очерет зелений шелестить,"
Якби річ ішла про те, як він(вона) сяде і згада, то це має місце, хоч що там згадувати, тут требе бачити і відчувати, а згадують дома, на чужині, у засланні. Тут явно читається, я сяду, отже згадаю і по іншому бути не може. Така ж помилка - " я відчува" Наснаги Вам і терпіння!
avatar
0
3 Aleksa • 21:39, 15.10.2017 [Лінк на твір]
Терпіння в мене хоч відбавляй!!) А вірш я написала спеціально для Вас) Щоб показати що Ваші уроки із розміром не пройшли даремно. ;) Такий вірш можна правити скільки завгодно бо він для цого і написаний)) Дякую за нові підказки up Обіцяю знайти вільну хвилинку та таки, повчитися самостійно. Мабуть я Вас вже замучила...Дякую Вам за терпіння!
avatar
0
6 karas • 20:21, 21.10.2017 [Лінк на твір]
Пошук істини , деколи кращий за саму істину ... Тобто пошук правдивого написання - це великий творчий труд , повно чорновиків , але це так приємно - коли щось позитивне , чи згодом добре , а ще б краще красиве вийшло . Наснаги вам у пошуку свого шляху .
avatar
0
5 ullad1 • 19:17, 17.10.2017 [Лінк на твір]
respect
avatar
1
7 Лілія • 10:34, 22.10.2017 [Лінк на твір]
Мені сподобалась Ваша осінь. Але, при прочитані збивається ритм. Щоб цього не було потрібно, щоб кількість складів була однакова. У вас вона різна. Для прикладу у першому катрені
Як жаль мені, що закінчилось літо... (11)
Осінній подих навкруги все золотить. (12)
Думу маревом блакитним оповито, (12)
Ніхто не зна, як повернути літню мить. (12).  У інших навіть є по тринадцять складів. 
Виходячи із ваших рядків, я цю картину побачила так: (Наперед прошу вибачення у Вас як автора, що дещо змінила)
Як жаль мені, що закінчилось літо... (11)
Осінній подих верби   золотить. (10)
Думки ж мої у  мареві блакитнім (11)
І мріється вернути літню мить. (10)

Борвій голодний завива ярами, (11)
Зрива  повсюди відгуки тепла.(10)
Кружляє листя, плаває вітрами.  (11)
І літня зелень в далеч утекла.(10)

Тож сяду на краєчку біля річки,  (11)
Де очерет із вітром шелестить,(10)
Й плетуться трави долом, наче стрічки, (11)
Та тепла осінь ще не холодить.(10)

І  розгорну   пастельний плед    руками... (11)
Духмяно-літніх простеней трави.(10)
Пірну у заціловані бджілками (11)
Осінніх  айстр квітучі острови.(10)

У ніжне "ля" наспіване   пташками, (11)
Що бережуть у золоті ліси(10)
З осінньо-кучерявими вершками (11)
Й благають: літо, літечко, верни.(10)

Звісно, ви можете не прислухатись до порад, адже, у кожного своє баченн, і свій стиль написання. Тож, натхнення Вам!
avatar
0
8 karas • 18:47, 22.10.2017 [Лінк на твір]
Спасибі за коментар , мені самому стало дуже цікаво , бо є на чому повчитися . Шкода що так мало таких досконалих коментарів ! Я вам ставлю за цей коментар 55555
avatar
0
9 Лілія • 19:41, 22.10.2017 [Лінк на твір]
Дякую! Як кажуть, ми все життя вчимося. Свого часу, завдяки порадам авторів цього сайту,  мій віршований вишкіл теж змінювався з гіршої у  кращу сторону.
avatar
0
10 Aleksa • 20:07, 23.10.2017 [Лінк на твір]
Такий гарний у Вас вийшов вірш Ліліє !!! Чарівний!!!) Дуже дякую! Не має за, що вибачатися! Мені дуже приємно)
avatar
0
11 BYRAN • 14:21, 25.11.2017 [Лінк на твір]
Технічній витонченості віршування навчитися не складно, головне щоб було бажання. Серйозних хиб у своїх творах, допускалися навіть всесвітньо визнані сьогодні класики, і дуже часто на вади їм вказували сторонні слухачі. Задля того автори влаштовували публічні читання своїх творів до їх офіційної публікації ! Деякі твори під впливом критики повністю перероблялись.  Просто приділіть більше часу творчості і Ви "випишитесь"! s-16
avatar
0
12 Aleksa • 15:51, 25.11.2017 [Лінк на твір]
Дякую! Я розумію це) Та нажаль маю дуже мало вільного часу... Тому так і виходить, що викладаю те, що пишеться виливом із душі за хвилин 5... Та дуже дякую за підвищення рівня довіри та нагороду) Бажання вчитися є велике!)


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz