Немає тіл ... лишилася душа ...
Сніги біліють і холодний вечір
Осіннє листя ще кружляє у саду ,
Морозний день , і щедрість недоречна
Яку в зимі холодній я і не знайду .
Були вже мрії , тепла помаранча ,
Згубив я квіти щастя у своїм саду ,
Чи марними були мої старання ?
Чи знову я в ріку життя ввійду ?
Вже слід схолов , людей багато вмерло
Сховав в саду всі мрії для життя ,
Що в попелі років хроби пожерли
Немає тіла ... у житті душа ...
–28—11—2013—09—24—41--
помаранча - помаранчева революція . Цей вірш ніби передчуття нової революції ... аж тепер це вияснилося ...
|