Іду в осінній падолист, Що парком тихо стелиться… І нам стелилася колись Листочками метелиця… А ми раділи цій красі Осінніх фарб і шелесту, І нам всміхались, мов живі, Засохлі квіти вереску. Вітрило рвав суху листву І ніс, немов метелики Далеко звідси, за верству Жбурляв свої веселики… Роки злетіли, мов листки, І канули у вічності, Лиш пам’ять горне пелюстки; Життя, кохання, вірності.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
