СКАРБИ ЖИТТЯ ХОВАЮТЬСЯ У МАМИ
Скарби життя ховаються у мами,
Красою вкриті стигнуть до пори.
Початок їхній, рідний з почуттями.
Відчинить двері серцю на зорі.
Вона прийде дитині посміхнеться,
На долю скарб матусин передасть.
З любов’ю він для роду розростеться,
Цвітінь квітучу на покрову дасть.
Краса її прекрасна з почуттями,
Душа блаженна вічного життя.
Коріння йде святе усе від мами,
Диханням чистим зроджує дитя.
Йому то що, миттєво все пристало,
Відрада спалахнула до небес.
Матуся скарб життя в сльозі купала,
Який на щастя видимий увесь.
|