А давайте пересадим,
Хто не до вподоби,
Будуть гарні всі з фасаду
В полосатих робах…
Хто безгрішний – камінь киньте,
Пильнувати варто,
Та без вироку не кпиньте,
Ви такі ж по фарту…
Чи ви думаєте, часом,
Що вас там не буде?
Вас посадять теж, з запасом,
Щирі, добрі люди…
Судді борщ пересолили,
Сало – адвокати,
А у вас не терпне тіло
Від думок про страти?..
Із кущів ви гайдамаки,
Там ніхто не бачить,
А в лице лиш зеленяки,
На когось батрачить…
Не потрібно виправдання,
Всі ми однакові,
Казка цяя надто давня
Про відтінки крові…
Відчуваю: м’язи грають,
Пишуть дрібно прозу,
Знов за спину ходять краєм,
Та вторить мій розум:
Коли совість скаже правду,
Стане білим птахом,
Ви достойні брати владу, -
Всіх тоді на плаху…
|