Є в нашому місті військове містечко...
Як тільки зайшла, обступили кілечком
Мене і великі, й маленькі будинки
І кажуть:"Колись проводжали цю жінку -
До школи вона, до діток поспішала"
- То й знову ведіть! - їм всміхнувшись, сказала
Й вони вглиб містечка мене повели,
Як добрі знайомі пліч-о-пліч пішли.
Сіреньким крилом мені вкузував путь
Літак і казав:"Йди-но швидше, бо ждуть!"
Чекають на мене в четвертому класі
Дорослі і діти - несу людям щастя!
Нехай і маленьке, книжкове, із літер,
Та може воно світ увесь помістити.
Я чула, як серце в діток калатає,
Коли вони віршик для мене читають.
Військове містечко. З букетом квітковим
По вулиці йду - повертаюсь додому,
Несу відчуття надзвичайно приємне,
Що серце моє й діточки - невід,ємне...
Будинки великі... Будинки маленькі...
Спадають гірлянди осінні низенько...
Мене проводжають додому провулки...
У ракурсі щастя я бачу Прилуки.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
