НЕСКОРЕНІ В ГЛУМІ
НЕСКОРЕНІ В ГЛУМІ
Нужденні у ласки, замучені горем,
Виходять із ночі на славу, на вдачу.
Блукали під гнівом, страждали із болем,
Зірвавши облуду для себе незрячу.
Зійшлися на стежці нескорені в глумі,
Шукали світання ранкове на долю.
Зібрали в єдине правицю у думі,
Що має стремління високе на волю.
Повільно на згоди збираються люди,
Знаходять потуги на сили, на ноги.
На подих повітрям наповнюють груди,
Минають вороже, долають дороги.
Раптово на щастя завіявся сполох,
Піднявся на висі, в назначене вічне.
Скресає надія в розширених колах,
Заводе довіру на праведне віче .
Так вийшли із ночі згруповані люди,
Збудили що спало, піднялися вгору,
Збороли погрози, докори от люті,
Зібрали живицю для розквіту скору.
Додав: Davudenko (10.12.2017)
| Автор: © ІВАН ДАВИДЕНКО
Розміщено на сторінці : Вірші про Україну
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1170 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Щиро дякую за коментар
leskiv : Пречудова у вас уява. Сподобався вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА