І тихо звучала молитва,
І падали в променях світла
Коханням засліплені душі
Додолу, додолу.
А мимо зі зваби лелеки,
Словесні здолавши парсеки,
Летіли, шукаючи сушу,
По колу, по колу.
На острові поглядів ніжних
І дотику рук білосніжних,
Весною квітучих черешень
Спліталися ночі.
І серед забутого світу,
В пелюстках опалого цвіту,
Між попелу згаслих обмежень
Єдналися очі.
І в тихому шелесті неба,
Котре заховалось за тебе,
Твоїми очима ікони
Дивились на мене.
До них я торкався вустами,
І то був цілунок між нами,
Цілуються так ще у кроні
Листочки зелені.
|