Stodolia
ЧИ ЛЮБОВ СТАРІЄ ( спогад діда)
Ти моя заповідь пречиста
Дві намистини на грудях
Ти захмеліла від намиста
У грудях вже любов і страх .
Я немічний перед тобою
Ти молода , а я старий
Забудеш скоро й не зі мною
Підеш … бо краще молодий .
А я люблю чудесну вроду
Життя хитке і молоде
Бо так любити вже не модно
На мене скажуть – це – старе …
Єхидно , лихом і безлико
Впаду в осінню я траву
Тепер старечо безязикий
Тебе ніколи не візьму …
|