Світлий дощик
Світлий дощик
Впав на душу,
Мов на ниву
В дику сушу.
Теплий дощик,
Ніжний, милий,
Серця диво,
Я ж безкрилий.
Я ж безкрилий
Та з душею,
Тож кочуся
Вслід за нею.
Я ж безкрилий
Та літаю,
В думці мчуся
Аж до краю.
Потім в прірву,
Як у душу,
Мушу скочить,
Впасти мушу.
Потім в прірву,
Бог із нею,
Серце хоче
За душею.
Додав: miknech (14.03.2018)
| Автор: © Михайло Нечитайло
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1083 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Дякую. Вам також всього найкращого в Новому році.
kraynyuk46 : Гарно. Вітаю з новорічними святами. Я теж знаю, як воно, ко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло, за відгук. Хай щастить! :s-7:
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА