Нд, 24.11.2024, 01:16
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи потрібен цей модуль
Всего ответов: 355

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

УРОК, ЯК УРОК...

УРОК, ЯК УРОК...
 Іван Петришин

Урок, як урок. Нічого- надзвичайного. Молоденька, чорнява хітаніна знову впадала у свою трагедійно-нервову роль, напів-плачучи, напів-панікуючи. Нічого не хотіла робити, бо їй надоїло вивчати латинську абетку, літери якої у неї виходили чудернацької форми, як якісь викопні тварини доісторичного періоду. 
  Бравий, чубастий парубок із лошачою гривою, відмовився робити завдання, які для нього залишив його учитель, що насолоджувався сьогодні своїм вихідним днем, а притишено крукав або підсвистував, наче дикий гусак, що за чимось чи за кимось тужив, мовби передаючи стан своєї душі, плюючи в душу учителя, що ходив по класу, пояснюючи незрозуміле.
   Інший, добре-збудований тубілець з невідомих степів чи островів, весь час шкірився, потішаючись з чудакуватих вибриків однокласників. Ще один колишній мисливець за пригодами, тихо дрімав на парті, не бажаючи нічого робити. Неодноразове нагадування правил поведінки ефекту не мало.
   Натхненний присутністю одно-племінників, які, зазвичай, вдома носили розкішні капелюхи з пір'їнами павичів, молодик із-під джунґлів, мило підсміхувався, чекаючи на розв'язок поточих, повітряно-вербальних конфліктів.
   Троє мушкетерів з Королівства Сонячних Марев дивовижно переглядалися та перемовлялися ново-оріонською мовою, так і не змігши разом з учителем второпати, які кутьтури і моральні вартості представляли інші "студентики" та "студенточки". Їм важко було зрозуміти норми забутих цивілізацій, розповіді яких заплуталися у брехні, вигадках та ілюзіях, маревах та галогенному натхненні дістати крила, викликати давньо-римську Феміду, яка б таки жорстоко та громоголосно дзенькнула своїми Вагами Справедливості і прокричала: "ваші права істот застережені! ви маєте Право, яке можете вичитати у Скрижалях Дзеркал Юстиції, моєї сестри із Риму"... 
А, покищо, учитель пробував допояснити певні речі певним студентам, які мили вуха і добре чули, ще не маючи страхітливих думок про Страх довгочекання та невідомості. Мститися у класі було нікому, бо усі ті, хто вирішував їхні долі, були поза класом, у кабінетах, пишучи, складаючи, телефонуючи та друкуючи, поки пані Уряда не напише "так. Юстиція та Феміда задоволені. скоро, дуже скоро, під'їде міжпланетна карета з двома баскими кіньми, і тебе відвезуть "куди треба" - як казала одна давньо-римська пророчиця, подруга відомої Касандри. І, почнеться справжнє життя, яке по-латині називається Віта".
   ... Учитель попросив усіх встати, ковтнув із пляшки АМЧХ води. Усі встали в одну лінію і пішли на полуденок робити домашні завдання, і перекусити. ...
   До - завтра. Бій нечемностей, незгод, непорозумінь, грубощів та трагічно-комедійних сцен, які, насправді, нікого не вражають, продовжиться. 

Додав: ivanpetryshyn (29.03.2018) | Автор: © Іван Петришин
 
Розміщено на сторінці: Проза

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1176 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): оповідання, історичний курс латини

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
0
1 Asedo1949 • 19:04, 30.03.2018 [Лінк на твір]
Цікаво  було  прочитати,  щось  загадкове  і  не  з  нашого   повіту,  а  пляшкою  АМЧХ - заінтригували...
avatar
0
2 ivanpetryshyn • 05:37, 31.03.2018 [Лінк на твір]
dzie,ki. jak sie, bawic', to sie, bawic' ... - NAUKOVA FANTASMOHORIYA
avatar
0
3 leskiv • 21:00, 04.04.2018 [Лінк на твір]
Сподобалось. Фантастика!
avatar
0
4 ivanpetryshyn • 01:39, 05.04.2018 [Лінк на твір]
fanta-tasty-tyka!  :thank_you: 


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в словах пана Бутусова - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz