О, як вона прийшла невчасно І як негадано прийшла! В душі палає і не гасне Й не догоря ніяк дотла. Несамовита, нероздільна Мене зустріла у путі. Вже на героя кінофільму Став, навіть, схожий у житті. Красива жінка, ніби ружа, В’юнка і терпка, наче хміль. Та тільки їй чомусь байдужий І ні до чого цей мій біль. Своїм заручником зробила, Лишила спокою і сну. Її стрімку і легкокрилу Я до цих пір не здожену. В мовчанку грають два чужинці, А потім ллють дощем слова. Блукають світом поодинці І мало вірять у дива. Серцям же хочеться любити Нехай вже пізньої пори. Одним диханням їхнім злиті Недаром літні вечори.
Ваша найсильніша тема - любов, єднання чи розтавання сердець, тобто інтимна лірика! Сподобалось, особливо кінцівка ( в ній і буває часом весь зміст).....тільки зробіть щось вашому спільному диханню, бо воно своїм наголосом щось псує...... І це буде не просто вірш, а дихання у літній вечір!
Софіє, дякую за пораду, але щойно перевірив правильність наголосу і нічого правити в даному випадку не буду.В словнику є два авріанти і я вибравсаме другий - середній рід, діалектне слово дихАння. А теми хіба ми шукаємо?.. Це вони знаходять нас.
А мені, чесно кажучи, багато не сподобалось, не ображайтесь. Це, напевно, тому що я зовсім не так відчуваю мову. От не вживаю я словосполучення "у путі", і все! Це для мене калька з російської мови. Так, воно існує у словниках, але для мене - не звучить. А ще дуже багато у рядках "зайвих" слів, як наприклад: "цей", "же". Таке враження, що вони присутні лише для того, щоб утримати ритм. І ще я не люблю короткі форми дієслів, зараз поезія їх намагається уникнути. Звісно це досить суб*єктивна точка зору, дуже прошу не сердитися і не ображатися. Я сама багато чим таким грішу. Але ми ж тут, щоб удосконалюватися?
Повністю з тобою згодний, Катрусю. Знаю прекрсно про свої вади, добре, що ти зрозуміла для чого я роблю чи використовую деякі речі, але без них, часом, буває, важко обійтися. Часто, хай буде мені соромно, за мене це роблять інші. Я маю на увазі - правлять... Вдячний тобі за конкретний аналіз недоліків.
Любов не може прийти невчасно. Власне вона йде тільки по зову. А поки не покличеш, то сидить собі тихенько в душі і марить дотиком любого серця.
Нехай ті двоє мають уяву, адже тільки подумати - цілий світ, може й цілий, але один і для нас усіх - дім. Тож вони(ті двоє) у одному домі, отже - сім'я.
Не привласнюйте біль, відпустіть її, їй важко бути зарученою людською дешею. Тому живіть, та радійте життю.
так хочеться ще жити і радіти і радість в кожне серце принести
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
