О, МИЛИЙ МІЙ!
О милий мій, не йди, тебе прохаю,
Будь біля мене, на плече схились,
Тобі вже тяжко, це я бачу, знаю,
Пройшли роки, барвінком заплелись.
Та бачиш ,любий, він ще зеленіє,
Трошки прив'яне та і знов цвіте
Захмариться, вітрець дмухне-синіє
І знову небо чисте, золоте!
Мені так тяжко, як мене шукаєш,
А я з тобою! Руку ось держу.
Думками ти в минулому літаєш,
На мене дивишся, як ніби на чужу.
Я знаю, що життєвий шлях маліє.
Та я прохаю Бога, не бери!
Коли барвінок й взимку зеленіє,
Нехай цвіте й для нас у ці часи!
Коли ж прийдеться роз'єднати руки,
То душі наші разом, на віки!
Забудуться оці земнії муки,
І там між зір ,яснітимемо ми!
Додав: Таля (25.05.2018)
| Автор: © Наталія Буняк
Розміщено на сторінці : Вірші про чоловіків
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 2060 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА