Пізня любов жорстока

Пізня любов жорстока,

Наче пролита кров,

Пізня любов - стоока

Модниця до обнов.

Пізня любов не з медом,

Вистояна ж, як мед,

Пізня любов – це злетом

Зметений хід планет.

Пізня любов – до цього

Віриться, що не жив,

Пізня любов – з нічого

Світу твого розрив.

Пізня любов – сльозою

Вимитий в серці рів,

Пізня любов грозою

Котиться в спокій днів.

Пізня любов – забутий,

Знайдений дивом скарб,

Пізня любов – закутий

У неможливість залп.

Пізня любов – то птаха,

Саджена в часу кліть,

Пізня любов – невдаха,

Вплетена в серця сіть.

Пізня любов – це слово

Затишне на вустах,

Пізня любов – це дрова,

З котрих вогонь в очах.

Пізня любов – це радість

Поміж сумних розлук,

Пізня любов – це святість

Серед пекельних мук.

Пізня любов – це горе

Серед обжитих днів,

Гіллю в саду підпора,

Гнутому від плодів.

Пізня любов – це дзвони

До невідомих свят,

Де облітають крони

Й родить востаннє сад.

Пізня любов – це мливо

Із запізнілих жнив,

Вихоплених щасливо

Поміж суцільних злив.

Пізня любов – це спалах

Вицвілих вже багать,

Де по бенкетних залах

Бідна гуляє знать.

Пізня любов – дорога,

Тільки куди, куди,

Двері, та без порога,

Поступ, та без ходи.

Пізня любов – обмани,

Кава з ячмінь-зерна,

Пізня любов – тумани,

Де ні землі, ні дна.

Пізня любов – це спрага,

Де не пройшли дощі,

Та попри все – це благо,

Свічечка у душі.