Коли в віконце заглядали дні
Ще навіть сонце не родилось
Тоді вже плив в надійному човні ,
На Божу сподівався милість .
В душі було утворене життя
Яке ще не носив з собою ;
Герої ж знали – все в їхніх серцях
Тоді і я став боротьбою .
Але не був тоді передовим
Хоч серцем сильним був я з ними
Переламав своє життя навпіл
Я зник … Вони , герої – ЖИЛИ !
26.02.2014 8:47:37
| 
у Вас 
0
