Якби я був з тобою вільним

Якби я був з тобою вільним

На пережитій цій землі,

То не ховався би в імлі,

А був би рідним, був би рідним.

Якби я був тобі відданий

З далеких писаних світів,

Я більшого би не хотів,

Загоїв рани, згоїв рани.

Якби я був у тебе в серці

Малою краплею надії,

Сльозою тихою з-під вії,

Не згірк би перцем, диким перцем.

Якби я був твоя стежина

В розталих часу перемірах,

У всіх окріпнув би я вірах,

Бо я людина, я людина.

Якби я мав на тебе згоду

Світів, захованих в розпуці,

Я б не ловив хвилини куці,

А пив, як воду, пив, як воду.

Якби я мав до тебе дотик,

Де совість чиста, як криниця,

Я б світ позбавив громовиці,

Хай спить, як котик, спить, як котик.

Якби я мав у тебе крила,

Висот небесних переливи

У душу впали б, наче зливи,

Душа б не нила, ні, не нила.

Якби я став з тобою поряд

У страчених роками кроках,

Коли стояв далеко збоку,

Я не згубив би власні зорі.

Де ж ті ворожки, що все знають,

Чом не сказали проти ночі,

Що душі також мають очі

І хай запізно, все ж кохають.