Доріг життєвих крутизна, Бува, такі влаштує мандри, Що в снах про край свій бузина Солодше пахне ніж троянди. О, Вишгороде! Як мені Без тебе тоскно і скорботно. Мій зір не радують ясні Чужої осені полотна. Тут, у Литві, я зрозумів, Що та земля і рідна, й мила, Де ще не висох піт батьків І рідних пращурів могили. В полоні пам’яті думки Минають відстані незримо. Зі мною поруч навпрошки Мандрує Вишгород любимий.
Гірка ностальгія, ніби полин... Дійсно, потрібно втратити батьківщину, щоб зрозуміти, наскільки вона рідна і що значила в твоєму житті. Ех, політикам нашим та такі почуття, а то у нас, як казав Сосюра про Україну: У тебе так: два-три герої, А решта велетні дурні. Образливо, що ми- сильна, красива, розумна нація, а ради собі дати не можемо...
Перші особи обіцяють нам гідне життя у європейській державі, ось багато наших людей і прагне жити у європейських країнах. Одні згодом повертаються відтіля, інші залишаються там назавжди. Прикро...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за