Такі щасливі пики ситі
Не можна кращих побажати…
Майстерно б долю закрутити –
Не зупиняються брехати
Віддайте владу божевільням
Хай тішаться на ваших шиях
Повзуть у м’язи, мозок цвіллю
Заповнюють світогляд сиром
І обіцянками палкими
Із року в рік ведуть у краще
В оманні мрії… Золотими
Сльозами шлях кровавий в хащі…
Нема де голову приткнути?
Бо звідусіль щось щиро зичать
Хто ласку божу, хто онучі…
Чужі недоїдки вам личать?
Зозуля ж б’ється наче мати
І безутішна хоче їсти
І безтурботно хоче жити
За ваш рахунок сиві діти
За наш рахунок мляві діти… 060918
| 
у Вас 
0
