Відродимо день обгорілого сходу...

<sup>ВІДРОДИМО ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО СХОДУ

Знов сонце встає з обгорілого сходу,</sup>

^{Червона роса після бою вночі.}

^{Клюють, наче коршак, у серце народу}

^{Прислуги терору, бандити, рвачі…}

^{Не спів солов’я в Україну їх кличе,}

^{Не золото нив і небес куполи,}

^{Бо в них все завмерло святе і величне,}

^{Звільнитись від рабства вони не змогли.}

^{Готові на все, йдуть до чорта у пекло}

^{За шурхіт купюр і за брязкіт бабла,}

^{Все інше у їхньому серці померкло,}

^{Неначе вовчиця їх в світ привела.}

^{Оті, хто не знає, що є українці,}

^{Хоч слава віками про рід наш пливе,}

^{Порушують стадно або поодинці}

^{Кордони держави, що мирно живе.}

^{А наш захисник п'є очима світанок} 

^{І хрест материнський стискає в руці:}

^{- Чужинцю, зустрінь тут цей день наостанок}

^{І швидше додому шукай манівці.}

^{Бо ми, козаки ще від прадіда-діда,}

^{Із Богом у мирі і правда - за нас.}

^{За друга берем свояка і сусіда,}

^{І хліба й добра є для всіх про запас.}

^{Та той, хто несе зброю в хату гостинну,}

^{Від неї загине, бо ми – не раби,}

^{Не дасть на ганьбу Син свою Україну,}

^{Якби ви раніше це знали... Якби…}

^{Відродимо день обгорілого сходу,}

^{Засяє роса кришталева вночі,}

^{У безвість підуть, хто без племені-роду,}

^{Прислуги терору, бандити, рвачі…}