Чорна хмара закрила нам світло, А ліхтарик сяє дуже тендітно. У небі не видно давньої зорі, Котру так хочеться нам знайти, Але ми знаємо, що вона там стоїть, І вона не зникне – скільки не кричіть. Це знають всі, це знає ворог, Але все рівно летить у неї порох, А вона там світить, А вона там сяє В небі темному, В небі полоненому. Вона вільна Й трохи божевільна, Бо стоїть й не куди не тікає, Ніби про всіх все давно знає. «Давня зоря, допоможи! Мрію свою нам треба знайти!» А вона просто блимкне і не допоможе. «Ти і сам це зможеш.»
Твір як для поета-початківця непоганий, на початку кар'єри практично у всіх поетів через брак досвіду виникають ті чи інші помилки. Ви як то кажуть не виняток, і деякі огріхи допустили. З часом і у вас все вийде, просто треба більше читати класичної літератури (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українку та інших) ну і звичайно більше писати віршів. Не всі твори відразу вдаються навіть у професійних поетів, частину своїх робіт вони тримають як кажуть у шухляді столу, тож якщо якийсь вірш не вдається відразу не слід сприймати це як невдачу, а просто відкласти його на потім щоб доопрацювати згодом. А взагалі створення віршів це зазвичай досить марудна справа, в яку треба вкладати багато сил та часу.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші
у Вас 
0
