Прошу тебе – мене не забувай,
Ні грошей між, ні між багатств, і навіть раю
Коли сягнеш ти на землі, тебе благаю,
Прошу тебе – мене не забувай.
Прошу тебе – мене не забувай,
Ні між полину гіркоти, ні серед болю,
Коли незгод і перешкод на долі вволю,
Прошу тебе – мене не забувай.
Прошу тебе – мене не забувай,
Бо ти пелюстка щастя диво-саду,
Моє життя, моя любов-розрада,
Прошу тебе – мене не забувай.
Прошу тебе – мене не забувай,
Я зірки, звісно, не дістану з неба,
Але завжди горнутимусь до тебе,
Бо ти – мій світ, і ти це пам’ятай.
|