Ср, 06.11.2024, 10:55
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3384]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 551

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Українцям
 

Дітям війни

Ще попіл згариш роздувало вітром,
Селом лунав собачий лай.
Ще запах пороху вітав в повітрі,
Вже оживав страждальний край.

Тоді малим сидів на підвіконні,
Й вдивлявся в білу далечінь.
А вітер рвав, як на припоні,
Й зривався в сиву височінь.

Там між снігами бачив матір,
Із в’язочкою на плечах.
Б’ючись із вітром йшла до хати,
З журливим виразом в очах.

А я сидів на підвіконні,
В холодній хаті в самоті.
А вітер гнув дерева сонні,
Намети зводячи круті.

А вже за мить він на горищі,
Сердито в стрісі гомонить.
То заспіває, то засвище,
То снігом вікна запилить.

Проходять дні, минають роки,
Я як колись, втрачаю спокій.
Як чую пісню цю буйну,
Згадаю матір я сумну.

10.02.1995 р.

Анатолій Меланін

Додав: anatoliymelanin (20.02.2019) | Автор: © Анатолій Меланін
 
Розміщено на сторінці: Вірші про Перемогу, війну, Українцям

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1525 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
0
1 Asedo1949 • 17:21, 23.02.2019 [Лінк на твір]
Щемно  написано. Сподобалось!
avatar
Дякую!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz