Людино, ти приречена на бідність, Закохана у власне “я” весь час Ти, мов упир, голодний безнадійно, Не терпиш біля себе кращих каст. Плюндруєш без причин талановитих, Паплюжиш, захлинаючись в слині, А, потім, п’єш трикляту оковиту, Бо ти – пішак, а інший – на коні. Ти хрестишся у церкві, як належить, Молитви із поклоном б’єш чолом, А, вийшовши, впадаєш знову в нежить Від заздрості, проросшої зелом. Вже скільки перевішано невинних, Спотворено і спалено в юрбі, Яка шукає скрізь у бідах винних, Не бачачи причини у собі. Багато ти зробила без наказу? Чи часто ти на подвиг спромогла? З-за чого ж причаїлася образа У серденьку твоєму, повна зла? Ти хочеш ще в житті чогось добитись? Даремна тобі доля поколінь, Що прийдуть після тебе і гордитись Чи клясти тебе будуть із колін? Людинонько, збагачуйся душею, Ну як же тобі в голову втиснуть, Що гроші – це папери, і в “траншею” З тобою їх, повір, не покладуть.
Так, саме на бідність, і на бідність душевну. Ні духовну. Тільки я не про пустоту в душі, я про інше:
Первая заповедь блаженства гласит: Блаженны нищие духом (Мф. 5, 3). Духовная нищета - это внутреннее самоотречение. Человек, воспринявший ее, отказывается от своих иллюзорных богатств, от того, что так ценит слепой и страстный мир. Он отказывается от временного и преходящего, от того, что становится добычей тления и смерти. Он освобождается от своих страстных привязанностей, он с болью отрывает их от сердца, как червей, присосавшихся к ране. Он перестает доверять своим суждениям, как пропитанным ложью. Его душа похожа на корабль, из которого во время бури выбрасывают весь ненужный груз, чтобы он не утонул и не погрузился на дно с теми драгоценностями, которые спрятаны в его трюме. Или - на борца, который выходит на сражение обнаженным, чтобы противник не мог схватить его за одежду и бросить на землю. Нищий духом - тот, кто надеется не на себя, а на Бога, не на свой разум, не на свои таланты, не на помощь людей, а только на Промысл Божий. Поэтому он отказывается не только от мира, но и от образов мира в своей душе, от помыслов, колеблющих его ум. Быть нищим духом - значит иметь свое сердце свободным для Бога. Быть нищим духом - значит отречься от всего ради Одного и в этом Одном получить все. Но если для внешней, телесной нищеты достаточно однажды раздать все свое имущество, то для нищеты духовной необходима постоянная внутренняя борьба со страстными образами этого мира.
===
Коли твори тобі нагадують про Вічне за примушують замислитись - це гарні твори! Такі, як Ваш, Немо!
Я перечитав Ваш коментар разів зі п'ять... Таких вишуканих мені ще не писали... Я вражений. Дякую. На думку спав маленький віршик, який я вже комусь писав, однак, я думаю, тут він буде доречним: Хтось вказує мені, як маю жить? - Це моє життя! Хтось каже, - не її любить? - Це моє життя! Я не дозволю правити собою, Хай грішний я, та бачить Бог: На цій Землі помреш без бою, На Небі - Бог, а у житті - я бог... Ще раз дякую.
а люди різні є на світі і все залежить тільки від кожного із нас який ми будуємо свій власний час
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
