Дякую, Надя! В принципі, герой мого вірша навіть і в Америці існує - бачив таких і не раз. Але це, як правило, чорні та кольорові. Англосакси серед маргінесу наявні не великою кількістю. Хоча все ж таки і серед них є так званий "white trash"("біле сміття"). Але в своєму житті я бачив отаких кріпаків саме в нашому остерському регіоні. Один навіть був 10 років моїм майстром на Остерстькому з-ді "Радіодеталь" - на прізвисько Кайф. Дякую за підказку! Цікаво, але скільки жив в Острі від жодного щирого українця не чув "пОрожньо" - тільки "порОжньо". Але у словнику таки наголос на першому "о" і це - факт.
І в нашому житті таких багато. Але протягом років десяти все ж люди змінюються, прагнуть до кращого. Шукають, щось змінюють, переїжджають чи виїжджають. Або на сезон кудись махнуть. Життя примушує. Під лежачий камінь вода не тече. Комусь треба копняк або щоь інше. А багато кому байдуже. Деградує народ, спивається від безвиході, особливо в селах. На заході України відсотків 80 у Польщі або в Європі. Або лишаються там на ПМЖ, або перед пенсією приїжджають... Або доживають кріпаками. Хоча , яке то життя. Існування.
Дякую за роздуми, пане Вікторе! Те, що з Галичини - історичного форпосту боротьби за вільну Україну, виїхало майже усе активне та ініціативне населення - трагедія всієї української нації! Ясна річ, що позалишалися старі, негодящі та оті кріпаки, про котрих йдеться в моєму вірші. Себто, Галичина з форпосту всього українського перетворилася на щось аморфне та інертне. До чого вже докотилося - Івано-Франківщина та Тернопільщина майже цілковито проголосували за українофоба та жалюгідну маріонетку в руках Бєні Коломойського - блазня Зеленського! То що - мо' ота Новоросія, де панують кернеси та рабіновічи, буде витягати Україну з багна, в котрому вона борсається вже від часів комуняки Кравчука?! Смішно навіть чути таке, чи не так? Дуже все це сумно, пане Вікторе! Дуже!
Я не знаю, як по всьому світу, та й навіть по всій Україні, мабуть, Ви маєте якісь дослідження, що так стверджуєте, але в нашому селі, що при Одесі, таких "кріпаків" останнім часом поменшало. Беруть верх люди зі світлими і тверезими головами, що мене дуже радує. Маю надію на радикальні переміни.
Та дай-то Боже, пані Катерина, аби отих кріпаків ставало в Україні менше! Але те залежить від загальної ситуації в країні. Хоча, навіть в райській Скандинавії, де соціальна підтримка отих кріпаків надзвичайно висока, вони все ж таки не виводяться. Просто там їх не так видно, бо держава їм надає соціальне житло, досхочу їжі та ще й виділяють гроші на якісь культурні потреби. Про якісну та безкоштовну медицину я вже й не кажу - там це норма для усіх, без винятку. Чимало робиться для маргіналів і в США, але тут картина, якщо порівнювати її зі Скандинавією, вельми погана. В Америці дуже багато людей сповідують теорію, за якою треба допомагати не кріпакам, а тим, хто активно бажає вставати з колін сам, без чиєїсь допомоги. В США поки що панують настрої, що бідність, то від ледарства. Тому треба кріпакам давати не рибу, а вудки, аби вони її самі ловили. Це є, фактично, генеральний напрямок американського підходу до героя мого віршу. Середній американець на кріпаків дивиться з ледве прихованою відразою.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
Саме отакі усією отарою і проголосували за Зеленського.
